Структурні і функційні особливості парцельованих конструкцій (на матеріалі поезій Анатолія Мойсієнка)

Анотація

Вступ. Парцельовані конструкції кваліфікуються як особливі стилістичні фігури, у яких частини єдиного речення інтонаційно або пунктуаційно розмежовуються на самостійні речення. Основне висловлювання вважається базовою частиною, а парцелятом – одна або кілька виокремлених компонентів, що функціонують як окремі синтаксичні одиниці, проте перебувають у повній залежності від головної структури і за змістом, і за синтаксичними функціями.

Основними вважаються змістопідсилювальна й ритмомелодійна функції парцельованих конструкцій, які використовуються насамперед для підсилення їхньої смислової ваги.

Методи. Для з’ясування структурних і функційних особливостей парцельованих конструкцій, засвідчених у поетичних творах Анатолія Мойсієнка, використано такі методи, як лінгвостилістичний аналіз (визначаються закономірності функціонування мови в різних сферах спілкування), прагматичний метод (виявляються внутрішні закономірності, яким підкорюється вибір та вживання лексичної одиниці в типізованій ситуації спілкування), контекстологічний метод (аналізується семантика мовних одиниць у єдності з їхнім оточенням (мікроконтекстом і макроконтекстом), що дає змогу встановити значення досліджуваного елемента тексту), дискурсивний аналіз (характеризується комунікативна подія, ситуація, що інтегрує текст, з іншими її складниками, зокрема з обставинами, часом, простором, когнітивними і психологічними чинниками), інтент-аналіз (виявляються актуальні наміри (інтенції) учасників спілкування за особливостями їхнього мовлення, комунікативної поведінки).

Результати. Запропоновано парцельовані конструкції поділяти на дві групи: 1) парцельовані речення, коли парцелятами є частини складних речень – складносурядних, складнопідрядних, складних безсполучникових і складних ускладнених; 2) парцельовані члени речення – підмети, присудки, додатки, означення й обставини. Парцелювання зумовлюється як особливостями ритмомелодіювання поезії, так і потребою конкретизувати особливості зображених подій, насамперед підкресливши їхню смислову вагу.

Висновки. У поетичних творах Анатолія Мойсієнка парцеляція є важливим стилетвірним засобом. Активно побутують у ролі парцелятів частини складносурядних і складнопідрядних речень, парцельовані присудки і обставини способу дії, а також комбіновані конструкції, де поєднуються різні типи парцеляції.

Інформація про авторів:

Торчинська Наталія Миколаївна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету (Україна)

Електронна адреса: torchynskаn@khmnu.edu.ua

Торчинський Михайло Миколайович – доктор філологічних наук, професор кафедри української філології гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету (Україна)

Електронна адреса: torchynskyim@khmnu.edu.ua

____________

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ачилова, В. П. (2011). Парцеляція як один із прийомів експресивного синтаксису. Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія “Філологія. Соціальні комунікації”, 24(63), № 1, ч. 2, 25–31.
2. Бойко, Н. (2023). Домінанти наукового мовосвіту Анатолія Мойсієнка. Українське мовознавство, 1(53), 73–87. https://doi.org/ 10.17721/um/53(2023).73-87
3. Вінтонів, М. О., Вінтонів, Т. М., Мала, Ю. В. (2018). Синтаксичні засоби експресивізації вукраїнському політичному дискурсі. ТОВ “ТВОРИ”.
4. Галів, У. (2014). Парцеляція як домінанта поетичного синтаксису Ліни Костенко (на основі історичних романів у віршах “Берестечко” та “Маруся Чурай”). Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, 29, 47–56.
5. Єрмоленко, С. Я. (2017). Лінгвостилістика в контексті загального мовознавства. Мовознавство, 4, 20–27.
6. Загнітко, А. (2009). Український синтаксис: теоретико-прикладний аспект. Донецьк.
7. Кузьменко, В. (2009). Обличчям до сонця: традиції модерну і модерн традицій як джерела поетики Анатолія Мойсієнка. Вісник Маріупольського державного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 2, 101–107.
8. Осіпчук, Г. (2020). Рецепція образу природи в поетичному доробку Анатолія Мойсієнка (на матеріалі збірки “Мене любов’ю засвітили скрипки”). Актуальні питання гуманітарних наук, 29, 3, 72–78. eUSPUIR. https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/ 13215
9. Петрів, Х. (2015). Парцеляція як прийом експресивного синтаксису в системі ідіостилю Оксани Пахльовської. Лінгвостилістичні студії, 2, 126–133. https://lingvostud.vnu.edu.ua/index.php/ lingvostud/article/view/55
10. Пискач, О. (2011). Особливостi парцелювання основних синтагм складного речення в мовi закарпатської преси кінця ХХ – початку ХХІ ст. Українознавець. Львів, 134–137. https://dspace.uzhnu.edu.ua/ jspui/handle/lib/49263
11. Станіслав, О. (2012). Проблема парцеляції у сучасній лінгвістичній науці. Науковi записки. Серія: Філологічні науки, 105(1), 377–381. eVNUIR. https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/1194
12. Строкаль, О. (2018). Поетика кольороназв у творах Анатолія Мойсієнка. Українське мовознавство, 1(48), 29–36. https://doi.org/10.17721/um/48(2018).29-36
13. Топчий, Л. В. (2019). Функціонально-стилістичні вияви парцеляції у творі Мирослава Дочинця “Вічник. Сповідь духу”. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, 30(69), № 2, ч. 1, 42–46. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2019.2-1/08
14. Українська мова : Енциклопедія (2004). Редкол.: В. М. Русанівський [та ін.]. Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана.
15. Шевченко, Т. В. (2007). Парцеляція в українському поетичному мовленні другої половини ХХ століття[Автореф. дис. канд. філол. наук, Дніпропетровський національний університет].

СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

М–22 – Мойсієнко, А. (2022). Зелен-кущ на кам’янім узбіччі. Інтерсервіс.

М–16 – Мойсієнко, А. (2016). Леза зел. Книга верлібрів. Дивосвіт.

М–18 – Мойсієнко, А. (2018). Синьоліт ліхтарів синьоирій. Книга сонетів. Зі студій про сонет. Щек.