Афектоніми в мовній картині світу українців ХХІ ст.

Анотація

Вступ. Афектоніми – це мовні засоби з притаманним їм позитивно-оцінним забарвленням, що виражається емоційними лексемами на різних мовних рівнях. Такі одиниці в сучасній українській пісенній ліриці не були предметом лінгвістичного дослідження, що й зумовило актуальність пропонованої статті. Вивчення афектонімів у текстах сучасних українських пісень допоможе зрозуміти їхню роль у мовній картині світу українців ХХІ століття.

Методи. Для виконання поставлених у дослідженні завдань застосовано системний, контекстуальний і компонентний аналіз з елементами описового і функціонального методу.

Результати. Афектонімам властиве лексико-семантичне розмаїття, цей клас слів  постійно збагачується завдяки творчості комунікантів. Ключовою особливістю афектонімів є їхня спрямованість на те, щоб викликати реакцію адресата.

Сучасні українські гурти та виконавці використовують афектоніми таких лексико-семантичних груп: 1) зооморфізми; 2) флоризми; 3) лексеми на позначення людей за зовнішніми ознаками та ставленням до них мовця; 4) назви з астрономічним та метеорологічним значенням; 5) назви міфологічних істот, героїв відомих творів; 6) назви титулів; 7) назви зі значенням коштовності; 8) лексеми з негативною семантикою, ужиті в пестливому значенні; 9) назви абстрактних понять; 10) ввічливі та офіційні форми; 11) назви предметів побуту; 12) назви зі значенням ʻкоханийʼ.

У текстах сучасних українських гуртів і виконавців переважають афектоніми іменникового типу через їхню здатність виражати глибокі емоції. Прикметники вживають рідше, оскільки їхня емоційна насиченість нижча, але нестягнені форми прикметників жіночого роду свідчать про продовження фольклорних традицій. Музиканти використовують афектоніми для створення складних виражень емоцій і звукових образів у ліриці.

Висновки. Доведено, що афектоніми посідають чільне місце у творчому доробку сучасних авторів музичних тестів. Ці одиниці є продовженням української народнопісенної традиції, а також органічним компонентом спілкування і творчості як попередніх поколінь, так і сучасних українців.

Інформація про автора:

Грицина Зоряна Борисівна – магістрантка Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна).

Електронна адреса: zoriana.gr@gmail.com

____________

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Григораш, С.М. (2013). Лексика інтимної сфери життя людини (номінації осіб): структурно-семантичні особливості. Вісник Житомирського державного університету. Філологічні науки, 6 (72), 261–265.
2. Данилюк, Н.О. (2010). Поетичне слово в українській народній пісні. Волинський національний університет ім. Лесі Українки.
3. Дашко, Л.Т. (2013). Афектонім в англійській мові. Лексико-семантичний аналіз. Мови і світ: дослідження та викладання, 115, 250–252.
4. Жайворонок, В. В. (Ред.) (2012). Словник української мови. Просвіта.
5. Журавльова, Н.М. (2012). Поетика української епістолярної ввічливості ХІХ – початку ХХ століття. Запорізький нац. ун-т.
6. Махній, М. М. (2011). Українські афектоніми: розмаїття інтимних назв коханої людини. У М. М. Махній. Незвичайна антропологія: науково-популярний курс (с. 168–171). ЧНПУ.
7. Мокляк, О.І. (2015). Лінгвопрагматичні характеристики українських афектонімів [Дис. канд. філол. наук, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України].
8. Полюга, Л.М. (1984). Ой ти, дівчино, ясная зоре! (Про звертання до коханої). Культура слова, 27, 70–73.
9. Попович, А.С. (Ред.) (2017). Стилістика української мови. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.
10. Романенко, О. П. (2022). Комбінаторна семантика демінутивів у новогрецькій, сербській та українській мовах (на матеріалі колискових пісень) [Дис. доктора філософії (Філологія), Київський національний лінгвістичний університет].
11. Улицький, С., & Левицький, Б. (Ред.) (1946). Український народній співаник. https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/20785/file.pdf
12. Чабаненко, В.А. (1984). Основи мовної експресії. Вища школа.
13. Harrod, S.G. (1909). Latin terms of endearment and of family relationship; a lexicographical study based on volume VI of the Corpus Inscriptionum Latinarum. Princeton University.
14. Kobos, Z.-K., & Jurič, P. (2010). Pogled v poljsko, slovensko in makedonsko jezikovno čustveno plat. https://repozitorij.uni-lj.si/Dokument.php?id=144542&lang=slv
15. Kunze, K. (1998). Vor- und Familiennamen im deutschen Sprachgebiet. Deutscher Taschenbuch Verlag.
16. Perlin, J., & Milewska, M. (2000). Afektonimy w polskim, francuskim, hiszpańskim i niderlandzkim. Analiza morfologiczna i semantyczna. Uczucia w języku i tekśtie. Jeźyk a kultura, 14, 165–173.
17. Słownik SJP.PL. https://sjp.pl/
18. Treps, M. (1997). Le Dico des mots-caresses. SEUIL.