Мовна політика: європейські критерії і Україна

Автор(и)

  • Богдан Ажнюк Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України

DOI:

https://doi.org/10.17721/um/49(2019).9-31

Ключові слова:

мовна політика, державна мова, регіональна мова, міноритарна мова, мовні права, загрожена мова, мовне розмаїття, екологія мови

Анотація

Джерельним матеріалом, на підставі якого можна робити узагальнення щодо принципових положень, якими керуються європейські держави у мовній політиці є: 1) конституції та національні законодавства європейських держав; 2) міжнародні акти, що є правовими інструментами Ради Європи, насамперед Європейська хартія регіональних або міноритарних мов та Рамкова конвенція про захист національних меншин (схвалена Радою Європи й ратифікована Україною в 1997 р.); 3) документи рекомендаційного характеру, що віддзеркалюють погляди експертного середовища і справляють вплив на громадську думку, зокрема, “Загальна декларація мовних прав”, прийнята в 1996 р. на заключному засіданні “Всесвітнього конгресу з мовних прав” і схвалена ЮНЕСКО, “Ословські рекомендації ОБСЄ щодо мовних прав національних меншин” (1998 р.) і т. ін.; 4) рішення Комітету експертів Ради Європи щодо національних звітів про виконання мовної хартії та експертні висновки про мовне законодавство окремих держав, які надаються різними європейськими установами й комісіями, зокрема ОБСЄ, Венеціанською комісією і т. ін. 5) наукові публікації з проблем мовної політики і мовного планування. Аналіз цих матеріалів дає підстави сформулювати основні положення, якими визначаються європейські уявлення про мовну політику: 1) провідна роль державної мови як фактора національної єдності; 2) захист і підтримка міноритарних мов; 3) двомовність із достатнім володінням державною мовою; 4) ефективний механізм дотримання мовних прав. Підтримання балансу між об’єднавчою роллю державної мови, з одного боку, і задоволенням мовних потреб етномовних меншин, з другого, відповідає засадам лінгвістичної екології, яка пропонує теоретичне обґрунтування і практичні рекомендації для налагодження безконфліктних міжмовних стосунків на тривалій основі.

 

Інформація про автора:

Ажнюк Богдан Миколайович      – доктор філологічних наук, професор, директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (Україна).

Електронна адреса: azhniuk@gmail.com

__________

Література

  1. Ажнюк Б. М. Сучасні тенденції в розвитку слов’янської соціолінгвістичної термінології (статус мов) // Мовознавство. 2013. № 2–3. С. 163–183.
  2. Баурінґ Б. Мовна політика в Україні. Міжнародні норми та зобов’язання і український
    закон та законодавство // Мовна політика та мовна ситуація в Україні / за ред. Юліане Бестерс-Дільґер. Київ : Вид-во Києво-Могилян. акад., 2008. С. 55–95.
  3. Бестерс-Дільґер Ю. Сильні та слабкі сторони Європейської хартії регіональних або міноритарних мов: західноєвропейський досвід // Мовознавство. 2010. № 1. С. 94–99.
  4. Больман І. Мовні війни в Європі / Пер. з фр. Київ : Вид-во “К.І.С.”, 2007. 280 с.
  5. Брицин В. М. Мовна політика // Українська мова. Енциклопедія. 3-тє вид. / Ред. кол.
    Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін. Київ : Вид-во “Укр. енцикл.” ім. М. П. Бажана, 2007. С. 375–378.
  6. Кресіна І. О., Явір В. А. Проблема імплементації норм міжнародного права у національне законодавство про мови // Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і консенсусом. Київ :
    ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2008. С. 190–204.
  7. Екологія мови і мовна політика в сучасному суспільстві: зб. наук. праць / Ред. Б. М. Ажнюк. Київ : Вид. дім Д. Бураго, 2012. 376 с.
  8. Словарь социолингвистических терминов / Отв. ред. В. Ю. Михальченко. Москва, 2006.
    312 с.
  9. Чередниченко О. І. Захист офіційної мови в національній державі: досвід Франції // Мовознавство. 2013. № 5. С. 28–36.
  10. Arzoz X. The implementation of the Charter in Spain // The European Charter for Regional Or Minority Languages: Legal Challenges and Opportunities. Strasbourg, 2008. P. 83–107.
  11. Bastardas Boada A. World Language Policy in the Era of Glob-alization: Diversity and Intercommunication from the Perspective of ‘Complexity’ // Revista de Sociolinguistica. Teoria i metodologia. Barcelona, 2002. P. 1–9.
  12. Besters-Dilger J. The Ukrainian Language in Education and Mass Media // Harvard Ukrainian
    Studies. Ukrainian Philology and Linguistics in the Twenty-First Century. Vol. 29. No 1–4. 2007. P. 257–293.
  13. Fairless T. European Court Strikes Down German Language Test for Turks // The Wall Street
    Journ. URL : http://blogs.wsj.com/law /2014/07/10/european-court-strikes-down-german-language-
    test-for-turks.
  14. Fishman J. Language modernization and planning in comparison with other types of national
    modernization and planning // Advances in Language Planning / Fishman J. (ed.). The Hague: Mouton,P. 79–102.
  15. Grin F. Language policy developments in Switzerland: needs, opportunities and priorities for the next few years // Revue suisse de science politique. 1998. Nо 3. P. 108–113.
  16. Hartig M. The Language Situation and Language Policy in Belgium // Language Policy and National Unity / W. R. Beer, J. E. Jacob (eds). Totowa, NJ, 1985. P. 67–78.
  17. Judge A. Linguistic Policies and the Survival of Regional Languages in France and Britain.
    Basingstoke; New York, 2007. P. 129–136.
  18. Phillipson R. International Languages and International Human Rights // M. Kontra, T. Skutnabb-Kangas, R. Phillipson, T.Varady. Language: A Right and a Resource: Approaching Linguistic Human Rights. Budapest : Central European University Press, 1999. P. 25–46.
  19. Ricento T. Models and approaches in language policy and planning // Handbook of Language and Communication: Diversity and Change. M. Hellinger, A. Pauwels (eds.). The Hague: Mouton de Gruyter, 2007. P. 211–240.
  20. Schmitt N. (2017) Linguistic Policy in Switzerland: the Paradigm Shifts but the Complexity
    Remains // Revista de Llengua i Dret, Journal of Language and Law. 2017. No. 67. P. 86–105.
  21. Skutnabb-Kangas T. Linguistic Diversity and Biodiversity. The Threat from Killer languages // The Politics of English as a World Language: New Horizons in Post-colonial Cultural Studies / Ch. Mair (ed.). Amsterdam; New York, 2003. P. 31–52.
  22. Van Parijs P. Linguistic diversity as curse and as by-product // Respecting Linguistic Diversity in the European Union / X. Arzoz (ed.). Amsterdam, 2007. P. 17–46.
  23. Van Parijs P. Linguistic Justice for Europe and for the World. Oxford, 2011. 320 р.
  24. Williams G. Sustaining Language Diversity in Europe. Evidence from the Euromosaic Project. Basingstoke; New York, 2005. 251 p.
 

Завантаження

Опубліковано

2019-07-08

Номер

Розділ

СОЦІОЛІНГВІСТИКА

Схожі статті

1-10 з 70

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >>