Українська арґотична етимологія: проблеми та перспективи

Євген Редько

doi:10.17721/um/56(2026).7-23

Автор(и)

Євген РЕДЬКО, канд. філол. наук, ст. наук. співроб. Український католицький університет , І.Крип’якевича Національної академії наук України

DOI:

https://doi.org/10.17721/um/56(2026).7-23

Ключові слова:

історія української мови, соціальні варіанти мови, історичні соціолекти, етимологія, лірницьке та ремісницьке арґо

Анотація

Вступ. Історичні соціолекти належать до малодосліджених явищ в українському мовознавстві, що зумовлено низкою внутрішніх та зовнішніх чинників. Нечисленні лінгвістичні розвідки, які становлять підґрунтя сучасної української арґології, переважно зосереджені на етимологічному аналізові соціолектизмів, а отже, volens nolens потребують критичного осмислення й уточнення з огляду на нові лінгвістичні дані. Такому критичному перегляду й присвячено пропоновану статтю, у якій на матеріалі українських історичних соціолектів висвітлено основні проблеми, що виникають під час етимологічного аналізу арґотизмів, а також окреслено перспективи їх дальшого вивчення.

Методи. В аналізі соціолектизмів застосовано традиційні для етимологічних досліджень фонетичний, морфемно-дериваційний та семантичний підходи, зауважено на позамовні особливості розвитку субстандартних лексем. Українські арґотизми порівняно також з відповідними білоруськими та російськими лексемами, що дало змогу краще простежити зміни в їхній внутрішній та зовнішній формі.

Результати. Визначено, що в українській арґотичній етимології використовують два підходи, які полягають або в поданні перевірених етимологій до обмеженого кола лексем, переважно грецького походження, або в активному етимологізуванні всього масиву арґотизмів, що неминуче призводить до сумнівних гіпотез і хибних тверджень. Проблеми зі встановленням походження арґотизмів зумовлені передусім затемненими мотиваційними зв’язками між лексемами, використанням нетипових дериваційних засобів, верифікаційними проблемами, особливо типовими в тому разі, коли з арґотичним матеріалом працюють нелінгвісти. Ці проблеми у статті показані на прикладі кількох лексем та коментарів до них, що дало змогу уточнити етимології аналізованих арґотизмів.

Висновки. Здійснений аналіз вказує на потребу ширшого перегляду арґотичних етимологій в оперті на висловлені зауваги й науково перевірені методи, зокрема це стосується низки арґотизмів, визначених як запозичення з румунської, циганської, єврейської та інших мов. На окрему увагу заслуговують такі лексеми, які в наявних розвідках зараховані до етимологічно неясних чи які супроводжувані сумнівними етимологічними гіпотезами. Сукупно це дасть змогу не лише уточнити й переглянути походження окремих арґотизмів, а й сформувати чітке уявлення про генезу українських історичних соціолектів на тлі інших слов’янських мов.

Інформація про автора:

Євген Олександрович Редько – кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології Українського католицького університету, старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

E-mail: yevhen.redko@ucu.edu.ua

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0797-9499

Посилання

Arkushyn, H. (1996). “Starytska mova” (Argot of the blind beggars of Western Polissya). Slavia orientalis, XLIV, 2, 229–236, 267–277 [in Ukrainian].

Arkushyn, Н. L. (1996). The influence of the dialect space on the argot of the beggars of Volhynia. International Conference "Polissya: Language, Culture, History", dedicated to the 10th anniversary of the Chernobyl tragedy (Kyiv, pp. 94–97). M.T. Rylsky Institute of Art History, Folklore and Ethnology, NAS of Ukraine (pp. 94–97) [in Ukrainian].

Arkushyn, H. (2002a). Argot of labors. Slavia orientalis, XLI, 3, 447–471 [in Ukrainian].

Arkushyn, H. (2002b). Word formation of a noun in the argot of Western Polissya. Contemporary problems of linguistics and literary studies, 6, 241–247 [in Ukrainian].

Horbach, O. (1993). Argot in Ukraine. Logos [in Ukrainian].

Horbach, O. (2006). Argot in Ukraine. I. Krypiakevych institute of Ukrainian studies [in Ukrainian].

Dzendzelivskyi, Y. (1975). On the argot of Spis tinker. Duklja, 6, 71–73 [in Ukrainian].

Dzendzelivskyi, Y. O. (1977). Argot of Novovyzhvyzhiv furriers in Volhynia. Studia slavica. Academiae scientarium hungaricae, XXIII, 3–4, 289–333 [in Ukrainian].

Dzendzelivskyi, Y. O. (1979). Argot of Volhynian lyrists. Studia z filologii polskiej i słowiańskiej, 16, 179–216 [in Ukrainian].

Dzendzelivskyi, Y. (1986). On the Argot of Ukrainian craftsmen (Kolkiv tailors’ argot in Volhynia). Collection of Philology and Linguistics, 29/1, 286–305 [in Ukrainian].

Kushpet, V. (2007). Novices: wandering singers-musicians in Ukraine (19th – early 20th centuries). Tempora [in Ukrainian].

Nelyuba, A. (2002). Trends in argotic word formation and means of their implementation. Collection of Scientific Works of the Poltava State Pedagogical University named after V. H. Korolenko. Series “Philological Sciences”, 4, 105–112 [in Ukrainian].

Redko, Ye. O. (2019). New findings about the Ukrainian argots (Poltava notes by Porfyrii Martynovych. Philological Sciences, 30, 90–94 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.33989/2524-2490.2019.30.188775

Redko, Ye. O. (2020). Two words about the genesis of Ukrainian argots. In Acta universitatis palackianae olomucensis facultas philosophica. Philologica 2020. Ucrainica IX. Současná ukrajinistika. Problémy jazyka, literatury a kultury (pp. 109–113). VUP [in Ukrainian].

Redko, Ye. O. (2021). To the problem of Greek loanwords in the Ukrainian argots. Bulletin of the V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Philology”, 88, 104–108 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2021-88-16

Redko, Ye. O. (2023a). Argological comments on the “Etymological Dictionary of the Ukrainian Language”. In Academician Oleksandr Savych Melnychuk I. Modern Linguistics. II (pp. 378–389). Dmytro Burago Publishing House [in Ukrainian].

Redko, Ye. O. (2023b). “Some words I remember from that dictionary…”: argotisms in one letter of the 19th century. In Ucrainica Х. Současná ukrajinistika. Problémy jazyka, literatury a kultury (pp. 42–47). VUP [in Ukrainian].

Stavytska, L. O. (2005). Argot, jargon, slang: Social Differentiation of the Ukrainian Language. Krytyka [in Ukrainian].

Shevelov, Yu. (1995). The Ukrainian word vantazh and the problem of “argot suffixes”. Collection of the Kharkiv historical and philological society. New series, 4, 131–146 [in Ukrainian].

Diefenbach, L. (1864). Die Ofenische Sprache. Beitrage zur vergleichenden Sprachforschung auf dem Gebiete der arischen, celtischen und slawischen Sprachen, IV, 328–341 [in German].

Jagič, V. (1896). Die Geheimsprachen bei den Slaven. Sitzungsberichte der philos.-histor. Classe der Kais. Akademie der Wissenschaften, 133 [in German].