Морфологійна парадигматика питомих та іншомовних назв взуття в сучасній українській мові

Анотація

Вступ. З початку ХХІ ст. в українському мовознавстві активізовано вивчення морфологійної парадигматики іменників із урахуванням кількох чинників. У полі зору дослідників не лише апелятиви, а й пропріативи різних класів і підкласів. Необхідність комплексного дослідження системи словозміни назв взуття зумовлена переважно фрагментарним представленням у граматичних описах української мови морфологійної парадигматики цих іменників і часто відмінною граматичною характеристикою їх за категорією числа (іменники із граматичним значенням однини і множини / іменники pluralia tantum), а також появою в українській мові нових лексем, не зафіксованих у словниках, а їхні граматичний статус, фонетико-графічне оформлення та словозміна потребують уніфікованого впорядкування.

Методи. У дослідженні понад 150 назв взуття використано загальнонаукові та власне-лінгвістичні методи: суцільна вибірка, зіставлення, структурний та дистрибутивний аналіз, систематизація, описовий, статистичний, прогнозування.

Результати. Виокремлено й описано 33 елементарних парадигматичних класи іменникових назв взуття з урахуванням релевантних чинників (повна / неповна відмінково-числова парадигма, належність до певного роду та хитання в роді, належність до однієї з відмін або перебування поза ними, належність іменників І та ІІ відміни до твердої, м’якої чи мішаної групи, тотожність словозмінних афіксів і їх буквеного позначення, морфонемні явища, зокрема чергування фонем та наголос, варіантні відмінкові форми, фонетико-графічна варіантність тощо). Визначено іменники з омонімійними формами і з’ясовано засоби реалізації їхнього відмінково-числового значення. Пропоновано перспективні елементарні парадигматичні класи номенів взуття, які мають статус іменників pluralia tantum і фонетико-графічне та граматичне освоєння яких досі триває.

Висновки. Отримані результати можна використати під час укладання друкованих та електронних словників, а також уніфікованої репрезентації морфологійної парадигматики і фонетико-графічного оформлення іменникових назв взуття в нинішніх електронних словниках.

Інформація про автора:

Лаврінець Олена Яківна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія” (Україна).

Електронна адреса: lavrinets@ukma.edu.ua

_____________

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ахмедова,Ю. (2021). Морфологічна парадигматика українських чоловічих імен першої відміни м’якої групи. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія, 1(45), 38–44. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).38-44
2. Березовська,Г. Г. (2010). Словник назв одягу та взуття у східноподільських говірках. Уманське комунальне видавничо-поліграфічне підприємство.
3. Білодід,І. К. (Ред.) (1969). Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Наукова думка.
4. Болюх,О. В. (1995). Парадигматика іменника. Мовознавство, 4–5, 24–29.
5. Вихованець,І. Р. (1987). Система відмінків української мови. Наукова думка.
6. Вихованець,І. Р., & Городенська, К. Г. (2017). Власне-іменниковий тип відмінювання. Поділ на відміни. У Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія (с. 196–208). Видавничий дім Дмитра Бураго.
7. Волох,О. Т., Чемерисов, М. Т., & Чернов, Є. І. (1989). Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. Вища школа.
8. Городенська,К. Г. (2017). Основні парадигми іменників нульової відміни. У Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія (с. 214–217). Видавничий дім Дмитра Бураго.
9. Городенська,К. (2019). Українське слово у вимірах сьогодення. КММ.
10. Гримашевич,Г. І. (2002). Словник назв одягу та взуття середньополіських і суміжних говірок. Північноукраїнський діалектологічний центр Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка.
11. Загнітко,А. П. (2017). Категорія числа іменника. У Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія (с. 161–187). Видавничий дім Дмитра Бураго.
12. Ковтюх,С. Л. (2011). “Елементарний парадигматичний клас” як новий термін українського мовознавства. Слов’янський збірник, ХІV–ХV, 191–196. ОРІДУ НАДУ.
13. Ковтюх,С. Л. (2007). Морфологічна парадигматика власних жіночих імен у сучасній українській мові. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Слов’янська філологія, 356–359, 290−294. Рута.
14. Ковтюх,С. Л. (2007). Репетитор (як навчитися грамотно писати). Видавничий дім “Професіонал”.
15. Ковтюх,С. Л. (2019). Система чинників для визначення слово-змінних парадигм іменників у сучасній українській літературній мові. У Граматичний простір сучасної лінгвоукраїністики (с. 85–99). Видавничий дім Дмитра Бураго.
16. Ковтюх,С. Л., & Кашталян, О. М. (2012). Словозмінна парадигматика українських прізвищ. ПОЛІМЕД-Сервіс.
17. Колібаба,Л. (2018). Морфологічні форми іменників у контексті теорії мовної норми. Українська мова, 2(66), 50–66. https://doi.org/10.15407/ukrmova2018.02
18. Колібаба,Л., & Фурса, В. (2017). Словник дієслівного керування. Либідь.
19. Кучмак,К. (2022). Елементарні парадигматичні класи гідронімів першої відміни мішаної групи в українській мові. Актуальні питання гуманітарних наук, 52, том 2, 17–121. https://doi.org/10.24919/2308-4863/52-2-17
20. Лаврінець,О. Я. (2024). Зміни граматичних норм числа в питомих та іншомовних назвах взуття. Українська мова, 1(89), 18–42. https://doi.org/10.15407/ukrmova2024.01.018
21. Леонова,М. В. (1983). Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Вища школа.
22. Лозова,Н. Є. (2016). Іменник. Граматичний довідник. Наукова думка.
23. Лозова,Н. Є., & Фридрак, В. Б. (2015). Дзвона чи дзвону? або ‑а (‑я) чи ‑у (‑ю) в родовому відмінку. Наукова думка.
24. Матвіяс,І. Г. (1974). Іменник в українській мові. Радянська школа.
25. Плющ,М. Я. (Ред.) (1994). Сучасна українська літературна мова. Вища школа.
26. Самійленко, С.П. (1978). Іменник. У Історія української мови. Морфологія. (с. 16–128). Наукова думка.
27. Словарь української мови: у 4 т. (1997). Б.Грінченко (Упоряд.). Репринтне видання. Друкується за виданням 1909 р. Довіра – Рідна мова.
28. Тараненко,О. О. (2003). Словозміна української мови. Nyiregyhaza.
29. Український правопис. (2019). Наукова думка.
30. Чак,Є. Д. (1978). Складні випадки граматики та орфографії. Радянська школа.

СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

ВЕСУМ – Рисін, А., & Старко, В. (2024). Великий електронний словник української мови. https://vesum.nlp.net.ua/ (дата звернення: 10.04.2024).

ВЗОССУЛ – Бусел, В. Т. (Ред.) (2008). Великий зведений орфогра-фічний словник сучасної української лексики. ВТФ “Перун”.

ВТССУМ – Бусел, В. Т. (Ред.) (2005). Великий тлумачний словник сучасної української мови. ВТФ “Перун”.

ГРАК-16 – Шведова. М., Фон Вальденфельс, Р., Яригін, С., Рисін, А., Старко, В., Ніколаєнко, Т., & ін. (2017–2024). Генеральний регіонально анотований корпус української мови. http://uacorpus.org/ (дата звернення: 10.04.2024).

ГСУЛМ – Граматичний словник української літературної мови. Словозміна. (2011). Видавничий дім Дмитра Бураго.

ЕГСУЛМ – Електронний граматичний словник української літературної мови. Словозміна. (2003–2024). http://www.mova.info/grmasl.aspx (дата звернення: 10.04.2024).

ПУМК – Словник UA. Портал української мови та культури. (2005–2024). https://slovnyk.ua/ (дата звернення: 10.04.2024).

СУМ – Білодід, І. К. (Ред.) (1970–1980). Словник української мови: в 11 т. Наукова думка.

СУМ-11Д – Словник української мови: в 11 т. Додатковий том: у 2 кн. (2017). Видавничий дім Дмитра Бураго.

СУМ-20 – Словник української мови: в 20 т. (2010–). Наукова думка. https://sum20ua.com/ (дата звернення: 10.04.2024).

СУМ-2016 – Жайворонок, В. В. (Ред.) (2016). Словник української мови. Видавничий центр “Просвіта”.

УОС – Український орфографічний словник. (2009). Довіра.