Рима як структурний компонент сонетного тексту

Анотація

Вступ. Присвячено опису римових структур та їхнього функціонування в українському сонетному тексті. На широкому прикладному матеріалі розглянуто римування, що характерне як і для класичного європейського сонета, представленого формами італійського, французького і англійського зразків, так і контамінаційного плану щодо таких форм. Проаналізовано роль рими у структурно-композиційній організації строфи і цілісної системи сонетного вірша, з проєкцією на власне художнє, естетичне сприйняття такої цілісності.

Методи. Описовий, систематизації і матричного моделювання, контекстологічний.

Результати. Простежено закономірності побудови українського сонетного вірша з урахуванням як усталених критеріїв щодо вживання рими, так і численних видозмін, пов’язаних з характером і функціонуванням римового конструкту. Розглянуто різні структурні типи рим ‒ щодо частиномовного вираження, повних і неповних співзвуч, функціональної ролі, наприклад, омонімічних пар ‒ у реченні, окремій строфі, цілісному сонетному тексті. Схарактеризовано різновиди багатої рими (на основі повних співзвуч, коли слово, що повністю римується, корелює з римовим компонентом співвідносного слова при вставці / випаданні фонемозвука перед наголошеним складом, коли римовані слова різняться лише початковими компонентами фонемокомплексу, що передує наголошеному складу, зокрема, з інтервокальною видозміною в такій препозиції, тощо. Наголошено на ролі рими у створенні цілісної поетикальної матриці сонета, з тими чи тими інструментовками, анаграмуванням, енжамбеманним, хіазмічним чергуванням.

Висновки. Рима в сонетному тексті, крім власне фонічної ролі, виконує важливу структурно-композиційну, жанротворчу функцію. Римове урізноманітнення як усталених структур строфічної організації, так і з найрізноманітнішими видозмінами, зокрема при лівобічному поширенні римового компонента (з суголоссям усередині, на початку слова) в сучасному сонеті є важливим чинником збагачення фонічної палітри вірша. Своєрідний римовий перегук на рівні окремих складів, складів і слів, цілих рядків сприяє динамізації, естетизації художньої структури. Рима стає своєрідним ограненням не лише звукової, а й образно-змістової цілісності твору.

Інформація про автора:

Мойсієнко Анатолій Кирилович – доктор філологічних наук, професор; професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна).

Електронна адреса: a.moisiienko@knu.ua

____________

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вовк, П. (2008). Міжмовна асиметрія мовного знака. Studia linguistica, 1, 20–24.
2. Гадамер,Х. Г. (1991). Актуальность прекрасного. Искусство.
3. Гаспаров, М. (1984). Очерк истории русского стиха. Наука.
4. Гроссман,Л. (1925). Поэтика сонета. Проблемы поэтики (с. 117–140). Земля и фабрика.
5. Дудик, П. (2005). Стилістика української мови. Академія.
6. Зварич, В. (2013). Канонізація сонета як жанру в українській поезії : з творчого досвіду поетів-неокласиків. Літературний процес: методологія, імена, тенденції, 2, 12–15. Київ. ун-т ім. Б. Грінченка.
7. Качуровський, І. (1967). Строфіка. Інститут Літератури ім. М. Ореста.
8. Качуровський, І. (1994). Фоніка. Либідь.
9. Качуровський, І. (1984). Фоніка. Український Вільний Університет.
10. Ломоносов, М. (1952). Письмо о правилах российского стихотворства. У М. В. Ломоносов. Полное собрание сочинений, т. 7 (с. 7‒22). Изд-во АН СССР.
11. Мовчун,Л. (2020). Українська рима в системі мови і в мовній практиці. Інститут української мови НАН України.
12. Мойсієнко, А. (2018). “Herbsttag” Райнер-Марії Рільке в українських перекладах. У А. Мойсієнко, Текст як мистецька даність. Проблеми поетичної мови (c.181‒193). Вид-во Іванченка І. С.
13. Мойсієнко, А. (2016). Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі. Вид.дім Дм. Бураго.
14. Павличко, Д. (2007). Літературознавство. Критика. Українська література, т. 1. Основи.
15. Різниченко, О. (2002). Двострунне грало: Сонети. Друк. https://chtyvo.org.ua/authors/Riznykiv_Oleksa/Dvostrunne_hralo_zbirka/
16. Сіробаба, М. (2013). Жанрово-строфічні модифікації українського сонета. Підприємець Маторін Б. І.
17. Ушкалов, Л. (2002). Передмова. У Г. Сковорода, Сад божественних пісень (с. 7‒16). Майдан.
18. Чапля, В. (1930). Сонет в українськiй поезiї. Iсторично-теоретичний нарис. До соцiологiї вiрша. ДВУ.
19. Чередниченко, І. (1962). Нариси з загальної стилістики сучасної української мови. Рад. школа.
20. Чижевський, Д. (2003). Український літературний барок. Акта.
21. Якубинский, Л. (1986). Откуда берутся стихи. У Л. П. Якубинский, Избранные работы. Язык и его функционирование (с. 194–196). Наука.