Європейський “слід” у мовній картині світу освіченого українця XVIII ст. (на матеріалі приватних козацьких діаріушів)

Автор(и)

  • Олександр Богомолець-Бараш Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0001-9646-2127

DOI:

https://doi.org/10.17721/um/53(2023).88-119

Ключові слова:

концепт, ЄВРОПА, мовна картина світу, козацькі діаріуші, бароко, Я. Маркович, М. Ханенко, українська мова, ад’єктивно-субстантивні словосполучення

Анотація

На основі аналізу щоденників Я. Марковича та М. Ханенка досліджено семантичний простір концепту ЄВРОПА, сконструйовано його семантичні поля “Духовна культура” та “Матеріальна культура”. Для порівняння відповідних фрагментів мовних картин світу залучено щоденник П. Апостола, написаний французькою мовою, у перекладі сучасною українською. Підтверджено тезу про поліплощинність семантичних полів концепту ЄВРОПА: матеріальний та духовний складники є не ізольованими, а взаємодоповнювальними. Доведено, що назви реалій європейського побуту і культури, засвідчуючи історичну тяглість, були важливим складником мовної картини світу освічених українців XVIII ст.

 

Інформація про автора:

Богомолець-Бараш Олександр Миколайович – аспірант кафедри української мови та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна).

Електронна адреса: bohomolets.barash@knu.ua

__________

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бачинська О. А. Уявлення Європи про військово-політичну ситуацію в Україні 1708–1709 рр. через новини франкомовного видання “Амстердам”. Academia. Terra Historiae. Студії на пошану Валерія Смолія. У 2-х кн. Кн. 2 : Простори історика відп. ред. Г. Боряк. Київ, 2020. С. 363–372.
  2. Богомолець-Бараш О. М. Специфіка вербалізації концепту ЄВРОПА в мовній картині світу Г. Сковороди. Studia Linguistica. 2021. Вип. 18. С. 37–56.
  3. Богомолець-Бараш О. М. Обʼєктивація концепту ЄВРОПА в українській мові XVI – першої половини XVII ст. Українське мовознавство. Вип. 1(52). С. 54–78.
  4. Войтів Г. В. Назви одягу в пам’ятках української мови XIV–XVIII cт. : автореф. … канд. філол. наук. Львів, 1995. 24 с.
  5. Гнатюк Л. П. Мовний феномен Григорія Сковороди в контексті староукраїнської книжної традиції : монографія. Київ : ВПЦ “Київський університет”, 2010. 446 с.
  6. Горобець В. Й. Діаріуші – визначні пам’ятки української писемності XVIII ст. Історичні джерела та їх використання. Вип. 7. Київ, Наукова думка, 1972. 172 с.
  7. Горобець В. Й. Лексика історично-мемуарної прози першої половини XVIII ст. Київ : Наукова думка, 1979.128 с.
  8. Гриценко С.П. Динаміка лексикону української мови XVI–XVII ст. Київ : КММ, 2017.
  9. Дзюба О. Українці в європейських містах: адаптація до життя в нових соціумах (XVIII ст.). Соціум. Альманах соціальної історії. 2003. Вип. 3. С. 55–63.
  10. Дзюба О. “Україна” і “Малоросія”: слова і поняття в українській мемуарній літературі XVIII ст. Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 15. Київ : Ін-т історії України, 2015. С. 42–52.
  11. Дзюба О. М. Вихованці Києво-Могилянської академії: українські мемуаристи Я. Маркович та М. Ханенко (перша половина ХVІІІ ст.). Український історичний журнал. 2016. № 3. С. 64.
  12. Дзюба О. Дозвілля в повсякденному житті козацької старшини (на матеріалах мемуарної літератури першої половини ХVІІІ ст.). Соціум. Альманах соціальної історії. 2017. Вип. 13–14. С. 308–326.
  13. Дзюба О. М. Мемуаристи Гетьманщини ХVІІІ ст.: інтелектуальні інтереси та духовні запити. Історія Української держави. Гетьманат ранньомодерної доби. Київ, 2018. С. 591–611.
  14. Дзюба О. Українська мемуарна література XVIII ст: особливості індивідуального стилю. Людина, суспільство, влада в давній та ранньомодерній Україні: контексти історичної презентації / відп. ред. В. Смолій. Київ : Інститут історії України, 2020. С. 383–409.
  15. Дидик-Меуш Г. Комбінаторика в українській мові XVI–XVIII століть: теорія, практика, словник. Львів, 2018. 688 с.
  16. Дячук В. Семантичний простір концепту як джерело інтерпретації його змісту. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2022. Вип. 1(31). С. 12–16.
  17. Нічик В. М. Києво-Могилянська академія і німецька культура. Київ : Укр. Центр духовної культури, 2001. 252 с.
  18. Потульницький В. Інтелектуальні впливи Заходу на духовне життя української еліти в 17–18 століттях. Київська старовина. 2001а. №. 1. С. 3–10; 2001b. №. 5. С. 3–10.
  19. Хижняк З. І., Маньківський В. К. Історія Києво-Могилянської академії. Київ, Вид. дім “КМ Академія”, 2003. 184. с.
  20. Шевчук В. Про малі українські діяріуші як історико літературні пам’ятки. Малі українські діярії ХVІІ–ХVІІІ ст. / упоряд. вступ. стат. та комент. В. Шевчука. Київ : ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2015. С. 7–50.
  21. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. 3-тє вид., переробл. та розшир. Київ : Критика, 2006. 584 с.
  22. Яременко М. Насолоди освічених в Україні XVIII століття (про культуру вживання церковною елітою чаю, кави та вина). Київська Академія. 2012. № 10. С. 117–185.

 

 

Завантаження

Опубліковано

2023-09-12

Номер

Розділ

КОНЦЕПТОЛОГІЯ

Як цитувати

Богомолець-Бараш, О. (2023). Європейський “слід” у мовній картині світу освіченого українця XVIII ст. (на матеріалі приватних козацьких діаріушів). Українське мовознавство, 1(53), 88-119. https://doi.org/10.17721/um/53(2023).88-119

Схожі статті

1-10 з 80

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.