Методика реконструкції первісного звучання “Слова про Ігорів похід”

Анотація

Вступ. Визнання “Слова про похід Ігорів” несправним текстом, зіпсованим переспівуваннями (у перебігу усного виконання) та переписуваннями (включно зі свідомим редагуванням, зокрема вилученням язичницьких образів), мотивує до відтворення архаїчнішого тексту (прототексту) шляхом зняття пізніших нашарувань.

Методи. Використано розроблений на основі застосовуваних раніше (зокрема, О. Потебнею) окремих прийомів комплексний авторський метод, названий лінгвістично-поетичною реконструкцією. Це сполучення мовознавчого відтворення мови ХІІ ст. з відновлюваними на основі суголось лексемами, звуковими та граматичними формами, сталими висловами (“поетичними формулами”).

Результати. Розглянуто досвід мовної реконструкції тексту “Слова” починаючи з М. Максимовича й О. Потебні. Спостережено, що послідовне відтворення лише повноголосних форм, а так само читання всіх єрів як голосних повного творення руйнує ритмічну структуру поетичного тексту. Це змушує припускати ритміко-стилістичну варіативність повноголосної / неповноголосної вимови відповідних звукосполук і складотворчої / нескладотворчої вимови єрів. Ритмічними вимогами зумовлені й окремі випадки реконструйованої “безвокалічної” вимови сполук на зразок припущувано односкладового брзы. Реконструйовано низку наголосів, відмінних від сучасної української мови, але підтверджених давнішими текстами та суголоссями “Слова” (Игόрь, полόвци, бόяре). Відповідно до вимог ритміки та теоретичних уявлень у багатьох лексемах відтворено відмінний від сучасної української мови кореневий наголос. Реконструйовано поетичні формули, базовані на суголоссях, із закономірною для фольклору варіативністю (въ древесе – въ лѣсѣ – подъ небеса; въ небесе – въ лѣсѣ – въ древесе).

Висновки. В основу реконструкції покладений епічний
8-складник, відомий українському фольклору (наприклад, “Пісня про Довбуша”) та іншим фольклорним традиціям (індоєвропейським, фінно-угорським, грузинській тощо), західноєвропейському різномовному епосові епохи “Слова”. Реконструкція тексту “Слова” може базуватися на допущенні лексичних замін і пропусків (що потребують виправлення на основі суголось із сусідніми словами), складової вимови єрів в окремих стилістично зумовлених випадках, праслов’янської вимови єрів у складі архаїчних поетичних формул, послідовного використання лише коротких (нечленних) форм прикметника.

Інформація про автора:

Мосенкіс Юрій Леонідович – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Електронна адреса: yu.mosenkis@knu.ua