Номінації російсько-української війни в різностильовому дискурсі

Автор(и)

  • Юлія БРАЇЛКО Полтавське відділення ННЦ “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф М. С. Бокаріуса”, Полтава, Україна https://orcid.org/0000-0001-5203-7479
  • Наталія КИСЛА Полтавське відділення ННЦ “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф М. С. Бокаріуса”, Полтава, Україна https://orcid.org/0000-0001-5137-6647

DOI:

https://doi.org/10.17721/um/54(2024).5-22

Ключові слова:

мілітонім, війна, збройна агресія, повномасштабне вторгнення, конфлікт, АТО, ООС

Анотація

Вступ. Збройна агресія Російської Федерації проти України триває вже понад десятиліття, а її повномасштабний період – більш ніж два роки, проте українські мовці так і не виробили відповідного мілітоніма. І в наукових джерелах, і в масмедіа досі тривають дискусії стосовно доречності термінів “війна”, “збройна агресія, повномасштабне вторгнення, конфлікт тощо для маркування цієї події. У статті визначено номінації російсько-української війни в різностильовому українському дискурсі, проаналізовано специфіку функціювання та прагматику таких лінгвальних одиниць.

Методи. Для вивчення номінацій сучасної російсько-української війни застосовано комплекс методів: за допомогою методу вибірки сформовано покажчик таких найменувань, лінгвостилістичний метод дав змогу простежити особливості функціювання мілітонімів у текстах різних стилів, компонентний аналіз уможливив встановлення семантичних складників цих назв, контекстуальний та дискурсивний аналіз – вияв їх прагматики, завдяки описовому методу висвітлено результати дослідження.

Результати. З’ясовано, що в українському законодавстві до 24 лютого 2022 р. послуговувалися терміном антитерористична операція. Цей же термін був основним лексичним маркером поточних воєнних подій в Україні у текстах різних стилів 2014‒2018 рр. Після 2018 р. в медіадискурсі закріпився термін ООС, у розмовному, публіцистичному й художньому дискурсі здебільшого продовжували використовувати абревіатуру АТО. Поступово в юридичний обіг, а згодом і в науковий та публіцистичний дискурс увійшов фактонім збройна агресія Російської Федерації [проти України]. Попри широку палітру найменувань сучасних воєнних подій у розмовному й художньому дискурсі домінує передовсім лексема війна.

Висновки. Одні й ті ж події, явища, процеси можна назвати по-різному. І такі номінації можуть бути інформаційною зброєю як українців у війні проти російського агресора, так і зброєю російської пропаганди. Безперечно, справою часу є добір і утвердження в українському дискурсі мілітоніма на позначення сучасних воєнних дій. Вочевидь, він буде кількакомпонентним, а з огляду на проведене дослідження зазначимо, що ключовою в його структурі має стати лексема війна як найуживаніша сучасними мовцями для маркування збройної агресії РФ проти України від 2014 р. й дотепер.

Інформація про авторів:

Браїлко Юлія Іванівна – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач сектору криміналістичних та психологічних досліджень Полтавського відділення Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса” (Україна)

Електронна адреса: brailko.iuliia@nncise.org.ua

Кисла Наталія Вікторівна – 

кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник сектору криміналістичних та психологічних досліджень Полтавського відділення Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса” (Україна)

Електронна адреса: kysla.nataliia@nncise.org.ua

__________

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Вільчинська, Т. (2017). Концепт “війна”: особливості мовної об’єктивації у газетному тексті. Лінгвістичні студії, 34, 110–114.
  2. Городенська, К. (2015). Атошник чи атовець? Культура слова, 83, 127. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/112512/23-Horodenska.pdf?sequence=1
  3. Конфлікт. https://sum20ua.com/?page=1386&searchWord=конфлікт&wordid=43842
  4. Мельник,С. М., Назаренко, О. М., & Сікорська, В. Ю. (2023). Мовна репрезентація концепту “війна” в сучасному українському медіадискурсі. Philological education and science: transformation and modern development vectors (с. 446–467). “Baltija Publishing”. http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/297/8542/17835-1?inline=1
  5. Печерський, А. (2022). Як мова конструює реальність війни. https://armyinform.com.ua/2022/08/26/yak-mova-konstruyuye-realnist-vijny/
  6. Пилипенко,Я. (2017). Демаркація понять “воєнний конфлікт”, “збройний конфлікт” та “війна”. Вісник НТУУ КПІ. Політологія. Соціологія. Право, 1/2 (33/34), 143‒146. https://doi.org/10.20535/2308-5053.2017.1/2(33/34).152571
  7. Тепла, О. (2023). Концепт “війна” в лінгвокультурологічному аспекті (на матеріалі публіцистичного дискурсу). International journal of philology, 14, 3, с. 92–100. http://dx.doi.org/10.31548/philolog14(3).2023.010

Завантаження

Опубліковано

2024-11-21

Як цитувати

Схожі статті

1-10 з 19

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.